УКРАЇНСЬКА КОНЦЕПТОСФЕРА: ЗІСТАВНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2411-4758.2017.110208

Ключові слова:

концепт, концептосфера, критерії виокремлення ключових концептів, ядро концептосфери, смисл концепту.

Анотація

У статті йдеться про українську концептосферу – сукупність концептів, що належать спільному ментальному просторові носіїв мови. З-поміж концептів виділяють на основі загальновживаності й частотності концептуальних вербалізаторів, словотвірної та фразеологічної їхньої розробленості, семантичної розбудованості та аксіологічної маркованості провідні, або ключові, які акумулюють інформацію про специфіку певної культури та її носіїв. Мета розвідки – з’ясувати особливості української концептосфери в зіставному аспекті. Її ядро творять концепти земля, мати, хата, хліб, доля, душа, серце, любов, Україна, достаток, туга, честь, здоров’я, щастя, воля, життя, людина, радість, друг, добре, дім тощо. Дослідження кожного з цих концептів виявляє національно специфічне. Концепт доля, скажімо, відображає етнічні риси характеру народу (вміння переносити життєві випробування, терплячість, покірність), однак на українську долю можна вплинути. За таким трактуванням прочитується віра у краще, притаманний народам Заходу позитивізм, а не тільки фаталізм Сходу. Особливості національного характеру й сприйняття світу відображають концепти душа, серце. Українська модель особистості ґрунтується на протиставленні тіла душі (серцю) і головною є сфера ірраціонального (для порівняння англо-саксонська модель вибудувана навколо протиставлення матеріального інтелектуальному, що відбиває її зосередженість на мисленні й знанні). Попри те, в українців розум уважається однією з основних позитивних характеристик людини. Український концепт мати вирізняє особливе пошанування матері, надання їй виняткового значення, статусу найріднішої. У концепті також розвинулись смислові сфери мати – Богородиця, мати – земля. Помітно еволюціонував концепт хата, набувши багатовимірності та виразних етноментальних ознак. Діапазон його змісту розширюється від «рідної домівки» до «рідної землі». Натомість в англійській культурі home/house є символічною межею, яка відокремлює людину, її сім’ю, тобто смисл концепту звужується до окремої особи. Спільний для слов’ян образ хліба як символ у достатку в українців доповнють асоціати оберіг, св’ятість, радість, здоров’я. Отже, обстеження ключових концептів дає змогу сказати про культуру народу щось суттєве, виокремити власне його, специфічне на загальному тлі.

 

Біографія автора

Анна Огар, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання у почактковій школі

Посилання

Bybyk, S. P., Yermolenko, S. Ya. & Pustovit, L. O. (1998). Slovnyk epitetiv ukrainskoi movy [Dictionary of epithets of the Ukrainian language]. Kyiv: Dovira. [in Ukrainian]

Holubovska, I. O. (2002). Dusha i sertse v natsionalno-movnykh kartynakh svitu [Soul and heart in the national-language paintings of the world]. Movoznavstvo – Linguistics, 4-5, 40-47. [in Ukrainian]

Zhaivoronok, V.V. (2002). Problema kontseptualnoi kartyny svitu ta movnoho yii vidobrazhennia [The problem of the conceptual picture of the world and its linguistic refl ection]. Kultura narodov Prychernomoria – Culture of the peoples of the Black Sea region, 32, 51-53. [in Ukrainian]

Kononenko, V. I. (2013). Symvoly ukrainskoi movy [Characters Ukrainian language]. Kyiv ; Ivano-Frankivsk: Vyd-vo Prykarpat. nats. un-tu im. V. Stefanyka. [in Ukrainian]

Kravets, L.V. (2013). Metaforyzatsiia kontseptu khata v ukrainskii poezii ХХ st. [Metaphorization of the concept hut in Ukrainian poetry of the twentieth century]. Naukovi zapysky NDU im. M. Hoholia. Filolohichni nauky – Scientifi c notes of NSU them. Gogol M. Philological Sciences, 1, 17-20. [in Ukrainian]

Levchenko, E. (2006). Ukrainskaya kontseptosfera i simbolariy (lingvokulturologicheskiy aspekt) [The Ukrainian conceptosphere and simbolarium (linguistic culturological aspect)]. Slavyanskie yazyiki v svete kulturyi - Slavic languages in the light of culture, 49-66. [in Russian]

Marchuk, U. B. Osoblyvosti funktsionuvannia kontseptu maty (mama) v indoievropeiskomu linhvokulturnomu prostori [Features of the concept mother (mother) in the Indo-European linguistic-cultural space] Retrieved from http://www.vuzlib.com. ua/articles/book/28781-Osoblivost%D1%96_funk%D1%81%D1%96onuvannja/1. html [in Ukrainian]

Ohar, A. O. (2014). Verbalizatsiia kontseptiv zemlia i nebo v ukrainskomu poetychnomu dyskursi druhoi polovyny 20 st. [Verbalization concepts of heaven and earth in Ukrainian poetic discourse second half of the 20th century]. Candidate’s thesis. Drohobych: Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University. [in Ukrainian]

Saievych, I. H. (2013). Kliuchovi kontsepty kultury: kryterii vyokremlennia [Key Cultural Concepts: Selection Criteria], «Slovo i rechennia: syntaktyka, semantyka, prahmatyka». Materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii – «Word and sentence: syntactics, semantics, pragmatics». Materials of the International Scientifi c Conference (рр. 249-255). Kyiv [in Ukrainian]

Selivanova, O.O. (2008). Suchasna linhvistyka: napriamy ta problemy [Modern Linguistics: Directions and Problems]. Poltava : Environment.

Popova, Z. D. & Sternin I. A. (2001). Ocherki po kognitivnoy lingvistike [Essays on cognitive linguistics]. Voronezh: Origins. [in Russian]

Prihodko, A. N. (2013). Kontseptyi i kontseptosistemyi [Concepts and Conceptsystems]. Dnepropetrovsk: Belaya E. A. [in Russian]

Ufymtseva, A. A. (1962). Opyt yzuchenyia leksyky kak systemy [Experience of studying vocabulary as a system]. Moskva: Yzd-vo Akademyy nauk SSSR [in Russian]

Bartmiński, J. (2009). Językowe podstawy obrazu świata. Lublin. [in Polish]

Wierzbicka, A. (1991). Język i naród: polski «los» i rosyjska «sudʼba». Teksty Drugie, 3, 5 – 20. [in Polish]

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-10-16

Номер

Розділ

Статті