«А МИ ТУЮ ЧЕРВОНУ КАЛИНУ ПІДІЙМЕМО» (СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЛЕКСЕМ-ДЕНДРОНІМІВ У ФОЛЬКЛОРИЗОВАНИХ ПІСЕННИХ ДИСКУРСАХ)

Автор(и)

  • Марія Стецик Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Ukraine
  • Ірина Мицак Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка , Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24919/2411-4758.2022.250919

Ключові слова:

фольклоризований пісенний дискурс; символ; фітономен; мово мислення; етнос відомість; асоціат; контекст

Анотація

Статтю присвячено дослідженню флоролексем як експресивних домінантних знаків фольклоризованих пісенних дискурсів, що засвідчують  синкретизм авторської та народнопоетичної світорецепції. Зазначено, що пісні літературного походження, вливаючись у народнопісенну традицію, трансформуються й адаптуються до поетичних матриць фольклорних текстів, хоча й зберігають специфічні моменти власне авторського, індивідуалізованого мовомислення: у фольклорі калина, явір, дуб, верба, черемшина, береза є зазвичай одним із компонентів психологічного паралелізму,  в авторських пісенних текстах – це  перифрази авторського внутрішнього світу, а в текстах з актуалізованими громадянсько-патріотичними мотивами – знакові експліканти української етносвідомості.

Проведено різногранні лінгвопоетичні студії над конкретними флоролексемами; доведено, що до найбільш частотних дендрономенів, який лучить народнопісенну й авторську традиції, належить калина. Знакова символема ментально й рецептивно уособлює Україну, а в текстах стрілецьких і повстанських пісень співвідноситься зі звитяжною боротьбою, змагами за незалежність, з жертовністю, а також постає  як  національний символ єднання й оплакування полеглих  героїв.

В авторських дискурсах, головно стрілецьких та повстанських, семантико-символічне наповнення фітономена явір (яворина) корелює з фольклорним; символічний потенціал народнопісенного образу (туга, проникливість експлікації душевних переживань) експліковано в поезії Дмитра Павличка «Явір і яворина». Флоролексема дуб належить до етнічних фітонімів із семантикою виразного культурно-історичного та суспільно-ідеологічного наповнення через актуалізацію сем «українське, патріотичне»; зазначено, що в  контексті стрілецької та повстанської пісенної мовотворчості фітономен дуб інтенсифікує ідейно­політичні та аксіологічні конотації. Постульовано, що образ верби набув значної популярності через актуалізацію сем позитивної оцінності та виразну національну конотованість. Крізь призму текстової енергетики (рецепція на рівні позасвідомих імпульсів та генетичних кодів) досліджено фітоценози гай, ліс, бір.

Біографії авторів

Марія Стецик, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови

Ірина Мицак, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

студентка філологічного факультету, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Посилання

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Дей, О. І. (1978). Поетика української народної пісні. Київ : Наукова думка.

Дем’ян, Г. (2002). Українські повстанські пісні 1940 – 2000 років (історико-фольклористичне дослідження). Київ; Львів.

Дмитренко, М. (2011). Символи українського фольклору: монографія. Київ : УЦКД.

Коломієць, І. І. (2003). Флоролексеми в українській поезії ІІ половини ХХ століття: функціонально-стилістичний аспект (Автореф. дис.... канд. філол. наук). Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Київ.

Кононенко, В. (2001). Рідне слово. Київ : Богдана.

Кузьменко, О. (2005). Стрілецькі пісні як феномен пісенної культури українців. Стрілецькі пісні / упоряд., запис, вступ. ст., комент. та додат. О. М. Кузьменко, 9 – 33. Львів : Інститут народознавства НАН України.

Лановик, М. & Лановик, З. (2001). Українська усна народна творчість : підручник, 382 – 396. Київ : Знання-Прес.

Новосад, М. Г. (2000). Українська народна пісня в літературній творчості І. Франка. Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство, 2, 90 – 98. Івано-Франківськ.

Нудьга, Г. (1989). Українська пісня в світі : дослідження. Київ : Муз. Україна.

Погребенник, Ф. (1991). Наша дума, наша пісня : нариси-дослідження. Київ : Муз. Україна.

Скуратівський, В. (1998). Берегиня. Київ : Вид-во ім. О. Теліги.

Стецик М. С. & Ціздин О. Ю. (2020). Поетика пісень літературного походження. Актуальні проблеми лінгводидактики в сучасному освітньому середовищі: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (з міжнародною участю) / за заг. ред. Г.І.Дідук-Ступ’як, Т.М.Миколенко, М.В.Пігур, 220 – 223. Тернопіль : Вектор.

Франко, І. (1980). Як виникають народні пісні. Зібр. творів: у 50 т. 27, 57 – 65. Київ.

Шалата, М. (2017). Зброя і пісня / Співаник УПА. Редактор, автор вступ. статті та коментарів М. Шалата, 5 – 30. Дрогобич : Коло.

REFERENCES

Dey, O. I. (1978). Poetyka ukrayinskoyi narodnoyi pisni [Poetics of Ukrainian folk songs]. Kyiv: Naukova dumka.

Demyan, H. (2002). Ukrayinski povstanski pisni 1940 – 2000 rokiv (istoryko-folklorystychne doslidzhennya) [Ukrainian insurgent songs of 1940 – 2000 (historical and folklore research)]. Kyyiv; Lviv.

Dmytrenko, M. (2011). Symvoly ukrayinskoho folkloru: Monohrafiya [Symbols of Ukrainian folklore: Monograph]. Kyiv : UTSKD.

Kolomiyets, I. I. (2003). Floroleksemy v ukrayinskiy poeziyi II polovyny KHKH stolittya: funktsionalno-stylistychnyy aspect. [Florolexemes in Ukrainian poetry of the second half of the 20th century: functional and stylistic aspect] (Avtoref. dys.... kand. filol. nauk). Kyyiv. nats. un-t im. T.Shevchenka. Kyiv.

Kononenko, V. (2001). Ridne slovo [Native word]. Kyiv : Bohdana.

Kuzmenko, O. (2005). Striletski pisni yak fenomen pisennoyi kultury ukrayintsiv [Riflemen's songs as a phenomenon of song culture of Ukrainians] / Striletski pisni / uporyad., zapys, vstup. st., koment. ta dodat. O. M. Kuzmenko, 9 – 33. Lviv : Instytut narodoznavstva NAN Ukrayiny.

Lanovyk, M. & Lanovyk, Z. (2001). Ukrayinska usna narodna tvorchist [Ukrainian oral folk art]: pidruchnyk, 382 – 396. Kyiv : Znannya-Pres.

Novosad, M. H. (2000). Ukrayinska narodna pisnya v literaturniy tvorchosti I. Franka [Ukrainian folk song in the literary work of Ivan Franko]. Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Mystetstvoznavstvo, 2, 90 – 98. Ivano-Frankivsk.

Nudha, H. (1989). Ukrayinska pisnya v sviti [Ukrainian song in the world]: doslidzhennya. Kyiv : Muz. Ukrayina.

Pohrebennyk, F. (1991). Nasha duma, nasha pisnya [Our thought, our song]: narysy-doslidzhennya. Kyiv : Muz. Ukrayina.

Skurativskiy, V. (1998). Berehynya. Kyiv : Vyd-vo im. O. Telihy.

Stetsyk M.S. & Tsizdyn O.Yu. (2020). Poetyka pisen literaturnoho pokhodzhennya [Poetics of songs of literary origin]./ Aktualni problemy linhvodydaktyky v suchasnomu osvitnomu seredovyshchi: Materialy Vseukrayinskoyi naukovo-praktychnoyi internet-konferentsiyi (z mizhnarodnoyu uchastyu) / za zah. red. H.I.Diduk-Stupiak, T.M.Mykolenko, M.V.Pihur, 220 – 223. Ternopil : Vektor.

Franko, I. (1980). Yak vynykayut narodni pisni [How folk songs arise]. Zibr. tvoriv: u 50 t. 27, 57 – 65. Kyiv.

Shalata, M. (2017). Zbroya i pisnya [Weapons and song] / Spivanyk UPA. Redaktor, avtor vstup. statti ta komentariv M. Shalata, 5 – 30. Drohobych: Kolo.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-25

Номер

Розділ

Статті