КОНЦЕПТ «РУХ» В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ ФРАЗЕОСИСТЕМАХ: ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ ТА СЕМАНТИКО-ІДЕОГРАФІЧНИЙ ПІДХОДИ

Анотація

У статті встановлено, що концепт руху є предметом численних мовознавчих досліджень: в ономасіологічному аспекті, в когнітивній лінгвістиці, в теорії функціональної граматики  тощо.

Актуальність теми дослідження зумовлена предметним полем мовознавства, у якому центральними проблемами є визначення внутрішньої структури мов світу, встановлення загальних закономірностей їх функціонування у відношеннях мови (як культурної практики її суб’єкта – людини та спільноти) і свідомості, мови і суспільства.

Необхідність цього дослідження визначена: потребою мовної категоризації фразем із значенням руху як цілісних лексичних одиниць у структурі мови, знакова система якої відображає свідомість, спосіб мислення, умови буття свого творця і носія – людини і спільноти (етносу, нації, соціальної групи тощо); важливістю компаративного з’ясування змісту, структури і функціонування фразем із значенням руху у різних лінгвокультурних просторах, зокрема у мовах слов’янської (української) та германської (англійської) класифікаційних груп;  вимогами сучасного розвитку мовознавства в Україні і світі, однією з яких є включення до теоретико-методологічного інструментарію мовознавчого аналізу пізнавальних досягнень інших наук – філософії, культурології, психології, етнології, що дозволяє розглядати мову як втілення культури (засіб її творення і, водночас, результат її існування) і становить суть лінгвокультурного підходу до вивчення фразем із значенням руху в різних мовах світу, у межах нашого дослідження це мови слов’янської та германської груп.

Мета статті – обґрунтувати на основі семантико-ідеографічного та лінгвокультурного підходу структуру та семантику фразем зі значенням руху як цілісних лексичних одиниць у структурі української та англійської мов.  

 У статті з’ясовано, що рух аксіологічно акцентований, і це знаходить вираження у його семантичній диференціації (зміна загалом; рух у просторі, рух як прогрес і рух регрес тощо); визначено теоретико-методологічні засади лінгвокультурного та семантико-ідеографічного підходів до вивчення фразем зі значенням руху у структурі української та англійської мов; з’ясовано, що національно-культурна специфіка фразеологізмів зі значенням руху виявляється у сукупному фразеологічному значенні; встановлено, що концепт «рух» вербалізують мовні засоби, а саме концептуальні метафори: життя – рух, час – рух, діяльність – рух, щось позитивне – рух уверх, щось негативне – рух униз тощо.