ДО ПИТАННЯ ПРО ДЕРИВАТИВНІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ЛЕКСЕМОЮ І ФРАЗЕОЛЕКСОЮ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2411-4758.2022.241898Ключові слова:
деривація; лексема; фразеолекса; фразеологізм; символічне значення фразеолексиАнотація
У статті розглянуто деривативні відносини лексеми і фразеолекси, на основі
яких утворюється самостійна лексична одиниця з новим значенням. Підкреслено, що, зазвичай, новий зміст, що випливає з фразеологізму, маючи в своїй основі
предметно-чуттєве відображення первинного десигнату в свідомості людини,
має подібну природу. Це надає «її» фразеолексі символічний характер і перетворює у фразеосимвол. Дуже часто символ, як і образ, зароджується в слові ще
до того, як воно отримує нове значення на основі цього символу. Це пов’язано зі
здатністю людини створювати символи з навколишнього середовища, наділяти
речі, явища, події новими рисами і властивостями.
Зазначено, що формування нового змісту у фразеолексі є процесом.
Цей процес проходить чотири етапи: 1) розчинення фразеолекси у фразеологізмі; 2) утворення загального асоціативного значення в одній і тій же
фразеолексі кількох фразеологізмів; 3) формування символічних значень; 4)
утворення фразеосимволу. На першому етапі утворення символічного значення у фразеолексі відбувається її розчинення у фразеологізмі, що свідчить
про смислову неподільність фразеологізму. На другому етапі семантичного
прирощення у фразеолексі низки фразеологізмів утворюються асоціативні
значення.
З’ясовано, що наявність в фразеотематичних полях фразеолекс з символічним значенням, незважаючи на їх нечисленність, дозволяє зробити висновок про
функціональне навантаження фразеолекси при утворенні в ній одного з аспектів
значення. Оказіональне вживання окремими авторами таких лексем, як mur, clef
та ін., утворених від фразеологізмів, з часом стає загальновживаним, висловлюючи нові смислові відтінки і засвідчуючи, що фразеологія сучасної французької
мови є джерелом збагачення її словникового складу.
Посилання
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Алексеенко, М. (2004). Фразеология как источник пополнения словарного запаса языка. Проблемы фразеологической и лексической семантики : материалы Междунар. науч. конф, 35–41.
Алефиренко, Н. (2008). Фразеология и когнитивистика в аспекте лингвистического постмодернизма. Белгород : Изд-во Белгор. ун-та.
Амосова, Н. (2010). Основы английской фразеологии. Cанкт-Петербург.
Апресян, Ю. (2006). Языковая картина мира и системная лексикография. Москва : Яз. слав. культур.
Ахманова, О. (2004). Словарь лингвистических терминов. УРСС : Едиториал УРСС.
Виноградов, В. (2005). О теории художественной речи. Москва : Высшая школа.
Кириллова, Н. (2003). Фразеология романских языков : этнолингвистический аспект. Cанкт-Петербург : Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена.
Ларин, Б. (2000). О лингвистическом изучении города. ULR : http://www.philology.ru/linguistics2/larin-77a.htm
Мелерович, А. (2004). Концептообразующее функционирование отфразеологических символов и система их фиксации. Проблемы фразеологической и лексической семантики: материалы Междунар. науч. конф. Москва : ИТИ Технологии.
Мещеряков, Б. (2003). Большой психологический словарь. Москва : Прайм-Еврознак, 2003.
Назарян, А. (1987). Фразеология современного французского языка. Москва : Высшая школа.
Черданцева, Т. (2000). Итальянская фразеология и итальянцы. Москва : ЧеРо.
Dictionnaire Hachette illustré (2007). Paris : Hachette.
Flaubert, G. (2000). L’Éducation sentimentale. Paris : Éditions eBooksFrance.
Larousse. Version électronique (2005). Lexis. Larousse de la langue francaise. Paris : Editions Larousse.
Proust, M. (1970). À la recherche du temps perdu. Москва : Прогресс.
Rey, A. (1984). Dictionnaire des expressions et locutions. Paris : Dictionnaires LE ROBERT.
Verne, J. (2007). Les cinq cents millions de la Begum. Paris : Éditions eBooksFrance.
REFERENCES
Alekseenko, M. (2004). Frazeologiya kak istochnik popolneniya slovarnogo zapasa yazyka. Problemy frazeologicheskoy i leksicheskoy semantiki : materialy Mezhdunar. nauch. konf, 35–41. [Phraseology as a source of language vocabulary replenishment. Problems of phraseological and lexical semantics]. [in Russian]
Alefirenko, N. (2008). Frazeologiya i kognitivistika v aspekte lingvisticheskogo postmodernizma [Phraseology and cognitive science in linguistic postmodernism]. Belgorod : Izd-vo Belgor. un-ta. [in Russian]
Amosova, N. (2010). Osnovy angliyskoy frazeologii [Basics of English phraseology]. Sankt-Peterburg. [in Russian]
Apresyan, Yu. (2006). Yazykovaya kartina mira i sistemnaya leksikografiya [Linguistic picture of the world and system lexicography Linguistic picture of the world and system lexicography]. Moskva : Yaz. slav. kultur. [in Russian]
Akhmanova, O. (2004). Slovar lingvisticheskikh terminov [Glossary of linguistic terms]. URSS : Yeditorial URSS. [in Russian]
Vinogradov, V. (2005). O teorii khudozhestvennoy rechi [On the theory of artistic speech]. Moskva : Vysshaya shkola. [in Russian]
Kirillova, N. (2003). Frazeologiya romanskikh yazykov: etnolingvisticheskiy aspect [Phraseology of Romance languages: an ethnolinguistic aspect]. SPb. : Izd-vo RGPU im. A. I. Gertsena. [іn Russian]
Larin, B. (2000). O lingvisticheskom izuchenii goroda [On the linguistic study of the city]. ULR : http://www.philology.ru/linguistics2/larin-77a.htm [іn Russian]
Melerovich, A. (2004). Kontseptoobrazuyushchee funktsionirovanie otfrazeologicheskikh simvolov i sistema ikh fiksatsii. Problemy frazeologicheskoy i leksicheskoy semantiki: materialy Mezhdunar. nauch. konf. [Concept-forming functioning of paraphraseological symbols and the system of their fixation]. Moskva : ITI Tekhnologii. [in Russian]
Meshcheryakov, B. (2003). Bolshoy psikhologicheskiy slovar [The Big Dictionary of Psychology]. Moskva : Praym-Yevroznak, 2003. [in Russian]
Nazaryan, A. (1987). Frazeologiya sovremennogo frantsuzskogo yazyka [Modern French phraseology]. Moskva : Vyssh. shk. [in Russian]
Cherdantseva, T. (2000). Italyanskaya frazeologiya i italyantsy [Italian phraseology and Italians]. Moskva : CheRo. [in Russian]
